13 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Ст 149 кку

Статьи

ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – КВАЛІФІКАЦІЯ ДІЙ ЗА СТ. 149 КК УКРАЇНИ

Відповідно до вимог стаття 149 Кримінального кодексу України (торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини) в редакції Закону N 3316-IV (3316-15) від 12.01.2006, було встановлено відповідальність за торгівлю людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина.

Так, згідно до ч. 1 вказаної статті: «торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.»

Способ викладення вказаної норми права дає можливість її подвійного трактування та неоднозначний підхід в ході застовування в судочинстві.

Деякі правознавці, судді та співробітники правоохоронних органів вважають, що відповідальність за цією статтею настає у дельках випадках, при цьому «торгівля людьми» це вже є закінченим злочином с огляду на навність обʼєктивної сторони складу злочину, а «інща незаконна угода, обʼєктом якої є людина» це інший склад злочину, при цьому і перша і друга зовсім не стосують необхідності доведення таких ознак обʼєктивної сторони злочину, як вчиненя з метою експлуатації «з використанням обману», «шантажу» чи «уразливого стану особи».

Таким чином, стала поширеною практивка суддів вважати, що лише вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, з метою експлуатації, задля встановлення складу злочину повинні містити одну з 3-х обовʼязкових ознак використання:

уразливого стану особи.

Цю позицію зокрема підтверджує наявність примітки № 3 до ст. 149 КК України, яка встанолює, що відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього за цією статтею має наставати незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використання службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності.

Тобто, якщо провести логічні паралелі, то потрібно вважати, що відповідальність за торгівлю людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є малолітня чи неповнолітня людина, також має наставати незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осіб. Але цього прямо не вказано у законі, тому можно вважати й навпаки, що саме торгівля або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є малолітня чи неповнолітня людина не буде мати складу злочину без вчиненя такіх дії з використанням обману, шантажу чи уразливого стану, так як не будуть злочином ці дії і з повнолітнім.

Вважаємо, що проблема в тому, що кримінальний закон не встановлює поняття «торгівля людьми», що зовсім не сприяє вірному застосуванню саме такої кваліфікації по кримінальним справам. Конкретно з норм КК України не зрозуміло, чи вважати за торгівлю людьми дії, які вчинені вчинені без мети експлуатації, та без використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи.

До вступу у силу Закону N 3316-IV ( 3316-15 ) від 12.01.2006 ч. 1 стаття 149 КК України була у іншій редакції, яка не мала взагалі словосполучення «торгівля людьми»:

«Продаж, інша оплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці».

При цьому кримінальний закон не встановлював поняття «продаж людини» також.

Кримінальний кодекс України 1960 року встановлював склад злочину за торгівлю людьми у диспозиції статті 124-1 як:

«Відкрите чи таємне заволодіння людиною, пов’язане з законним чи незаконним переміщенням за згодою чи без згоди особи через державний кордон України або без такого для подальшого продажу або іншої оплатної передачі з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення в комерційних цілях, використання в збройних конфліктах, експлуатації її праці».

При цьому кримінальний закон встановлював, що кримінально карним є лише те заволодіння людиною, яке має на меті подальший продажи або іншу оплатну передачу, і при цьому лише з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення в комерційних цілях, використання в збройних конфліктах, експлуатації її праці.

Тобто наявна до 2001 року стаття, яка встановлювала відповідальність за торгівлю людьми, не була ідеальною, оскільки застосування її на практиці було складне через необхідність доказування мети дій злочинців. Між тим вона була більш конкретною та встановлювала чітки ориєнтири для кваліфікації дій підозрюваних.

Завдяки наявній нормі, встановленій у ст. 149 КК України дуже великий перелік дій може попадати під кваліфікацію за нею, тому що незрозуміло коли саме починається та закінчується сам процес торгівлі людиною та як він взагалі можливий, які при цьому обмеження повинні бути встановлені щодо цієї людини, та важливе те, що вона має чи не має свободу переміщення, чи має значення воля особи при цьому та інш.

З аналізу цієї норми можно взагалі вважати, що будь-яка торгівля людиною безперечно вважається криміналом, в тому числі й законна, а лише інша угода, обʼєктом якої є людина повинна бути незаконною для наявності складу злочину. Чи торгівля людьми завжди незаконна? Тоді де написано?

Так, наприклад особи, які професійно влаштовують кого-небудь на роботу теж отримують за це гроші, та формально вони продають цю людину работодавцеві, отримуючи від нього кошти за свою роботу.

Кожна особа продаює себе та свій час, коли працює на будь-кого, при цьому від власника підприємства до робітника є декілька інших робітників, яких також формально можно вважати посередниками, які фактично є посібниками продажу людини, оскільки вони можуть отримати гроші від власника підприємства за те, що домовились про роботу цієї особи з будь-якою третьою особою.

Зрозуміло, що наші судді не можуть прийти до такого абсурду, щоб виносити вироки у таких віпадках, але вважаємо що кримінальний закон повинен бути гранично читким, щоб не допускати будь-яких зловживань.

Зведення поняття торгівлі людьми до торгівлі жінками міститься у Конвенції ООН про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами, яка була прийнята у 1949 році. У статті 1 Конвенції зазначено, що сторони Учасниці цієї Конвенції домовляються піддавати покаранню всяку особу, яка з метою задоволення чужих пристрастей:

1) постачає, намовляє або викрадає з метою втягнення у проституцію іншу особу, навіть за згодою останньої;

2) експлуатує проституцію іншої особи, навіть за згодою останньої.

Не зважаючи на те, що маючи в своїй назві поняття „торгівля людьми”, Конвенція 1949 року фактично дає поняття торгівлі жінками з метою використання їх в проституції.

Гаазька Міністерська Декларація європейських рекомендацій щодо ефективних заходів по запобіганню та боротьбі з торгівлею жінками з метою сексуальної експлуатації 1997 року визначає торгівлю жінками як „будь-які дії, спрямовані на легальний або нелегальний ввіз, провіз, перебування або вивіз з території країни жінок з метою їх прибуткової сексуальної експлуатації, з використанням примусу, зокрема насильства, погроз або обману, зловживання службовим становищем або іншого тиску, в наслідок якого особа не має ніякого реального та задовільного вибору як тільки скоритися цьому тиску або вчиненим протиправним діям”.

Останнє за часом міжнародно-правове визначення торгівлі людьми наводиться в Протоколі про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, прийнятому 15 листопада 2000 року. У відповідності до статті 3 цього Протоколу торгівля людьми означає здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передача, укривання або прийом осіб шляхом погрози застосування сили чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливого становища або шляхом виплати чи одержання грошей або іншого зиску, щоб отримати згоду особи, яка має контроль над іншою особою.

Читать еще:  Что можно сверлить целыми днями

Викладене свідчить про те, що сьогодні в поняття торгівлі людьми у світовому масштабі вкладають певною мірою різні явища, які мають спільні ознаки, головна серед яких – продаж (інша платна передача) людини. Торгівлю тлумачать як:

1) такий продаж людини, коли її покупець отримує над нею всі або майже всі атрибути права власності (работоргівлю);

2) продаж, що призводить до вчинення щодо людини інститутів та звичаїв тотожних із рабством, таких, як боргова кабала, сімейне рабство тощо;

3) вивезення для продажу або продаж людини за кордоном чи у своїй країні для використання у проституції або порнобізнесі;

4) продаж дитини для незаконного усиновлення;

5) використання ембріону чи плоду людини з корисливою метою (фактично продаж ембріону чи плоду);

6) продаж людини з метою незаконного вилучення її органів тощо.

Найбільш повне, на нашу думку, визначення цього явища дається в Правозахисних стандартах ставлення до жертв торгівлі людьми від 1999 року, розроблених неурядовими організаціями Всесвітнім альянсом проти торгівлі жінками (Таїланд), Фундацією проти торгівлі жінками (Нідерланди) та Міжнародною юридичною групою (США), у відповідності до яких торгівля людьми є „будь-які дії та посягання на дії, спрямовані на добір, перевезення в межах кордонів або за їхні межі, купівлю, продаж, передачу, приймання чи притулювання особи із використанням обману, примусу (включаючи застосування сили чи погрози силою або зловживання службовим становищем) чи боргової кабали з метою поневолення чи тримання такої особи за плату чи без такої у недобровільному рабстві (домашньому, сексуальному чи репродуктивному), в умовах примусової чи кріпосної праці або умовах подібних до рабства у будь-якому місці, за винятком місця, де така особа мешкала на час первинного обману, примусу чи боргового поневолення”.

У відповідності до цих стандартів, головними ознаками торгівлі людьми є наявність обману, примусу чи боргової кабали та мета – експлуатація, заради якої використовуються обман, примус чи боргова кабала.

Характер праці чи послуг як такий, включаючи сексіндустрію, не має відношення до питання про порушення чи не порушення прав людини жертви. Серйозним порушенням основних прав усіх людей є використання торгівцями людьми обману, примусу чи боргової кабали для примушення жертви до роботи в умовах подібних до рабства чи інших умовах експлуатації та зловживань, які позбавляють жертву її чи його права та спроможності розпоряджатися своїм тілом.

Таким чином, вважаємо наявну судову практику в Україні хибною, оскільки і торгівля людьми, як і інша незаконна угода, об’єктом якої є людина, повинні каратися кримінально лише у разі їх скоєння поперше з метою експлуатації, а подруге з наявністтю однієї в казаних вище ознак.

Вважаємо, що необхідно внести зміни до ст. 149 КК України таким чином, щоб не було можливості подвійного трактування та неоднозначного підходу до кваліфікації дій підозрюваних у цьому виді злочину. Крім того, потрібно встановити поняття «торгівлі людьми» у кримінальному законі.

© Если источник не указан, то авторское право принадлежит сайту donadvocat.com, прямая ссылка на который обязательна при копировании или использовании любых его материалов

ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВО В ГОСУДАРСТВЕННЫХ ОРГАНАХ и СУДАХ :

(кабинет министров, прокуратура, МВД, налоговая, МИД, посольства, все судебные инстанции, ЕСПЧ)

МЕЖДУНАРОДНЫЙ КОНСАЛТИНГ (ИНВЕСТИЦИИ, ЭКСПОРТ И ИМПОРТ, ИММИГРАЦИЯ БИЗНЕСА И ГРАЖДАН):

(Северная и Южная Америка, Западная и Восточная Европа, Южная и Восточная Азия, Австралия, Африка, СНГ и Украина)

Мы всегда на связи:

Экстренная служба адвокатской помощи 911:

Кримінальний кодекс України
Стаття 149. Торгівля людьми

1. Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, –

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Примітка. 1. Під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

2. У статтях 149 та 303 цього Кодексу під уразливим станом особи слід розуміти зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.

3. Відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього за цією статтею настає незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використання службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання її згоди на експлуатацію людини.

Коментар до статті 149

1. У відповідності зі ст. 31 Конституції Російської Федерації громадяни

мають право збиратися мирно, без зброї, проводити збори, мітинги, демонстрації,

ходи і пікетування. Ці права громадян охороняються ст. 149 КК. У КК РРФСР

1960 р. був аналог цієї норми – ст. 133(2), яка складалася з чотирьох

частин, де передбачалася не тільки відповідальність за перешкоджання

організації і проведення зборів, мітингів і т. п., але і відповідальність

за ті ж дії, поєднані з насильством, знищенням майна, вчинені

посадовою особою, а також спричинили тяжкі наслідки. Ст. 149 КК при збереженні

основних положень ст. 133(2) КК РРФСР отримала більше коротку і чітку редакцію.

У ній немає вказівки на такі наслідки, як знищення майна і наступ

тяжких наслідків. На нашу думку, гідність цієї статті полягає в тому,

що вона згідно з Конституцією РФ орієнтує на мирний і законний

характер проведення масових заходів.

2. Незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингу, демонстрації, ходи, пікетування або участі в них може бути здійснено дією і бездіяльністю і може проявитися, наприклад, в незаконному заборону посадовим

особою проведення будь-якої із зазначених заходів, незаконне вказівці

посадової особи про виставлення заслонів демонстрації або ходи з працівників

Читать еще:  Постоянная регистрация через мфц

міліції, незаконне ненадання службовою особою приміщення для проведення

3. У тих випадках, коли діяння вчиняється не посадовою особою, обов’язковим

ознакою об’єктивної сторони є застосування фізичного насильства або

загроза таким насильством, які служать засобом незаконного перешкоджання

проведенню зборів, мітингу, демонстрації, ходи, пікетування або участі

Зміст фізичного насильства або погрози його застосування той же, що і

за перешкоджання здійсненню виборчих прав чи роботі виборчих

комісій (див. коментар до ст. 141 КК).

4. Злочин вважається закінченим при вчиненні його посадовою особою

з моменту незаконного перешкоджання, а в інших випадках – з моменту вчинення

двох дій: такого перешкоджання та фізичного насильства або погрози

5. Про використання свого службового становища при вчиненні злочину,

передбаченого ст. 149 КК, див. коментар до ст. 136, 201 і 285 КК.

6. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Винна посадова

особа усвідомлює, що незаконно перешкоджає проведенню зборів, мітингу, демонстрації,

ходи, пікетування або участі в них, і бажає цього. Винна недолжностное

особа усвідомлює, що застосовує фізичне насильство або загрозу таким

як засіб зазначеного перешкоджання, і бажає цього.

7. Суб’єктом даного злочину, коли воно здійснюється із застосуванням

фізичного насильства або погрози таким є будь-який особа, яка досягла 16

років, а без застосування зазначених насильства або погрози – посадова особа.

ч. 2 ст. 149 КК України

Витяг з ЄРДР
Доручення про проведення досудового розслідування
Повідомлення про початок досудового розслідування прокурору
Повідомлення про початок досудового потерпілій
План розслідування
План слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій
Наказ
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення
Пам’ятка про процесуальні права та обов’язки потерпілого
Протокол допиту потерпілого
Клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій
Ухвала суду про дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій
Доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій
Протокол про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій
Постанова про призначення судово-медичної експертизи
Повідомлення про проведення процесуальної дії
Висновок експерта
Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину
Пам’ятка про процесуальні права та обов’язки підозрюваного
Повідомлення про затримання особи
Повідомлення про підозру
Заява про залучення захисника
Копія свідоцтва
Ордер
Договір
Постанова про залучення захисника
Протокол допиту підозрюваного Горіна О.А.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Ухвала суду
Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину
Пам’ятка про процесуальні права та обов’язки підозрюваного
Повідомлення про затримання особи
Повідомлення про підозру
Заява про залучення захисника
Копія свідоцтва
Ордер
Договір
Постанова про залучення захисника
Протокол допиту підозрюваної Васильєвої
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Ухвала суду
Пред’явлення для впізнання
Запит про надання міжнародної правової допомоги
Матеріали виконання міжнародного доручення
Повідомлення про підозру
Пам’ятка про процесуальні права та обов’язки
Запит про надання міжнародної правової допомоги
Супровідний прокурору
Постанова про виділення матеріалів досудового розслідування
Повідомлення про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів
Протокол про надання доступу до матеріалів
досудового розслідування
Повідомлення про завершення досудового розслідування
Повідомлення про захиснику відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів
Протокол про надання доступу до матеріалів
досудового розслідування
Повідомлення про захиснику відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів
Протокол про надання доступу до матеріалів
досудового розслідування
Обвинувальний акт
Реєстр матеріалів досудового розслідування
Розписки


ч. 2 ст. 187 КК України

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань
Протокол прийняття усної заяви Сомова С.С. про вчинене кримінальне правопорушення
Пам’ятка про процесуальні права та обов’язки потерпілого
Доручення про проведення досудового розслідування
Повідомлення прокуророві про початок досудового розслідування
Повідомлення потерпілому про початок досудового розслідування
Протокол огляду місця події
Протокол допиту потерпілого Сомова С.С.
Заява потерпілого Сомова С.С.
Протокол огляду предмета
Цивільний позов
План слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій
Наказ про створення СОГ
Клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
Ухвала про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
Клопотання про тимчасовий доступ до речей
Ухвала про тимчасовий доступ і вилучення речей
Протокол встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
Заява Бистрицького Р.В.
Протокол затримання підозрюваного
Пам’ятка про права підозрюваного
Протокол пред’явлення речей для впізнання
Протокол пред’явлення особи для впізнання
Клопотання Бистрицького Р.В. про залучення захисника
Супровідний лист до адвокатського об’єднання
Постанова про доручення призначити захисника
Свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю
Доручення на надання правової допомоги
Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України
Постанова про залучення захисника
Клопотання про застосування до Бистрицького Р.В. запобіжного заходу – особисте зобов’язання
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу – особисте зобов’язання
Протокол роз’яснення підозрюваному обов’язків, що покладаються на нього застосуванням запобіжного заходу – особисте зобов’язання
Протокол роз’яснення підозрюваному правил користування електронним засобом контролю
Повідомлення про підозру Бистрицького Р.В.
Протокол допиту підозрюваного Бистрицького Р.В.
Доручення на проведення слідчих (розшукових) дій
Рапорт
Протокол одночасного допиту потерпілого Сомова С.С. та підозрюваного Бистрицького Р.В.
Протокол допиту свідка Лєжнєвої П.А.
Клопотання про проведення освідування
Постанова прокурора про проведення освідування особи
Протокол освідування особи (Бистрицького Р.В.)
Протокол додаткового допиту підозрюваного Бистрицького Р.В.
Клопотання про проведення обшуку
Ухвала про проведення обшуку житла
Протокол обшуку житла
Протокол пред’явлення речей для впізнання
Постанова про відібрання зразків для експертизи
Протокол відмови Бистрицького Р.В. надати зразки для експертизи
Клопотання до суду про примусове відібрання біологічних зразків
Ухвала суду про примусове відібрання біологічних зразків
Протокол примусового відібрання біологічних зразків
Постанова про призначення судово-імунологічної експертизи
Повідомлення потерпілому про призначення експертизи
Повідомлення підозрюваному про призначення експертизи
Супровідний лист
Висновок експерта
Клопотання про арешт майна
Ухвала про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна
Письмове повідомлення Арзуманяну С.С. про підозру
Рапорт про неприбуття Арзуманяна С.С. на виклик
Повістка про виклик Арзуманяна С.С.
Клопотання про здійснення приводу Арзуманяна С.С.
Ухвала про здійснення приводу
Супровідний лист
Пояснення ДІМ
Протокол допиту свідка Арзуманян Л.К.
Протокол допиту неповнолітнього свідка Розстигая В.Т.
Протокол пред’явлення для впізнання Арзуманяна С.С. за фотознімками
Клопотання до слідчого судді про застосування до Арзуманяна С.С. запобіжного заходу – тримання під вартою
Клопотання до слідчого судді про дозвіл на затримання Арзуманяна С.С. з метою його приводу
Судовий виклик Арзуманяна С.С.
Ухвала про дозвіл на затримання Арзуманяна С.С. з метою приводу
Супровідний лист
Пояснення ДІМ
Постанова про оголошення Арзуманяна С.С. в розшук
Доручення оперативним підрозділам про проведення негласних слідчих дій
Клопотання про виділення матеріалів кримінального провадження щодо Арзуманяна С.С. в окреме провадження
Постанова про виділення матеріалів кримінального провадження щодо Арзуманяна С.С. в окреме провадження
Клопотання про тимчасовий доступ до документів
Ухвала про тимчасовий доступ до документів
Протокол тимчасового вилучення документів
Постанова про призначення судово-медичної експертизи
Повідомлення потерпілому про призначення експертизи
Повідомлення підозрюваному про призначення експертизи
Супровідний лист
Висновок експерта
Характеризуючий матеріал
Повідомлення потерпілому про відкриття сторонами матеріалів кримінального провадження
Протокол про надання доступу потерпілому до матеріалів досудового розслідування
Повідомлення підозрюваному про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Повідомлення захиснику підозрюваного про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування
Протокол про надання доступу підозрюваному та його адвокату до матеріалів досудового розслідування
Запит прокурора підозрюваному про надання доступу до речових доказів, предметів та іншого майна
Запит прокурора адвокату підозрюваного про надання доступу до речових доказів, предметів та іншого майна
Відповідь на запит прокурора
Обвинувальний акт
Реєстр матеріалів досудового розслідування
Розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування

Мего-Інфо – Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
Читать еще:  Порядок выселения граждан самоуправно занявших жилое помещение

Зміст

Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини

Сторінки матеріалу:

  • Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини
  • Сторінка 2

Мета. Для вербування, переміщення, переховування, передачі та одержання лю­дини обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета злочину, а саме експлуатація потерпілої особи. При цьому, як випливає зі змісту підп. Ь ст. 3 Протоколу про попе­редження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочин­ності, згода жертви торгівлі людьми на заплановану експлуатацію не береться до уваги, якщо стосовно неї було використано один із таких заходів впливу: погроза за­стосування сили або її застосування, а також інші форми примусу; викрадення; шах­райство; обман; зловживання владою або уразливістю положення; підкуп у вигляді платежів або вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 149 КК під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, при­мусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення до­слідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, приму­сову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо. Важливим є те, що закон не вимагає, щоб мета експлуатації людини була до­сягнута. Для наявності складу злочину досить, якщо особа діяла заради її досягнення.

Фактична реалізація мети експлуатації людини в деяких випадках вимагає додат­кової кваліфікації (зокрема, за ст. 150 КК).

  1. Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Зокрема, суб’єктом злочину є як особа, що передає потерпілого, так і особа, котра внаслідок здійснення із першою особою незаконної угоди одержує його. Ці особи в такому разі виступають співвиконавцями злочину.
  2. У частині 2 ст. 149 КК зазначені обставини, що посилюють кримінальну відповідальність за вчинення цього злочину: здійснення злочину щодо неповноліт­нього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з по­грозою застосування такого насильства.

Вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 149 КК, щодо неповнолітнього має місце тоді, коли вони вчинюються щодо осіб у віці від 14 до 18 років.

Вчинення дій щодо кількох осіб означає, що вони були вчинені стосовно двох або більше людей і такі дії являли собою єдиний злочин.

Поняття повторності злочинів та вчинення злочину за попередньою змовою гру­пою осіб містять відповідно до ст. 32 та ч. 2 ст. 28 КК (див. коментар цих статей).

Вчинення злочину службовою особою з використанням службового становища. Це випадки вчинення злочину спеціальним суб’єктом – службовою особою, яка скоює злочин, використовуючи надані їй у зв’язку зі службовим становищем права чи повно­важення, у тому числі шляхом явного виходу за межі таких прав і повноважень. Якщо торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини вчинюється працівником правоохоронного органу з використанням службового становища, то вони кваліфіку­ються за сукупністю ч. 2 або ч. 3 ст. 149 та за ч. 3 ст. 364 КК.

Вчинення злочину особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій за­лежності. Матеріальна залежність – це випадки, коли потерпілий перебуває на утри­манні винного або проживає на його житловій площі тощо. Інша залежність – це по­няття охоплює випадки як службової, так і іншої залежності (наприклад, залежність наркомана від особи, що надає їй наркотики).

Під насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров ’я потерпілого чи його близьких, або погрозою застосування такого насильства, слід розуміти:

а) фізичне насильство – обмеження волі (зв’ язування, зачинення в певному при­міщенні та ін.), нанесення ударів, побоїв, заподіяння легкого тілесного ушкодження, яке не спричинило короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездат­ності;

б) психічне насильство – реальна погроза застосування зазначеного фізичного насильства.

  1. Частина 3 ст. 149 КК містить вказівку на вчинення дій за особливо обтяжу­ючих кримінальну відповідальність обставин: здійснення дій, передбачених час­тиною першою або другою цієї статті: щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або були поєднані з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Під малолітнім розуміється особа, якій на час вчинення щодо неї зазначених у ч. 1 або ч. 2 ст. 149 КК дій не виповнилося 14 років.

Вчинення злочину організованою групою – див. коментар до ч. 3 ст. 28 КК.

Насильство, небезпечне для життя або здоров ’я потерпілого чи його близьких, або погроза застосування такого насильства може полягати у застосуванні винним при вчиненні злочину, передбаченого ст. 149 КК, фізичного або психічного насильства.

Фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, охоплюються: легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності; середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження; замах на вбивство; вбивство. При цьому замах на вбивство і умисне вбивство, впливаючи на вчинене як обставини, що обтяжують відповідальність, виходить за межі складу зло­чину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК, і потребують додаткової кваліфікації згідно з ч. 2 або ч. 3 ст. 15 та ч. 1 або ч. 2 ст. 115 КК чи лише за відповідною частиною ст. 115 КК.

До фізичного насильства, що є особливо обтяжуючою кримінальну відповідаль­ність обставиною цього злочину, також належить насильство, яке реально не спричи­нило шкоди життю, але було небезпечним для життя в момент його заподіяння, тобто в момент його застосування створювало реальну загрозу для життя потерпілого (на­приклад, скидання з висоти чи транспорту, що рухається; здавлення шиї; застосуван­ня електроструму тощо).

Психічне насильство при вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК, вира­жається в погрозі заподіяти зазначене фізичне насильство, у тому числі і в погрозі вбивством. При цьому погроза повинна мати реальний характер і сприйматися по­терпілим як така, що дійсно може бути реалізована.

Тяжкими наслідками вчинення злочину, передбаченого ст. 149 КК, можуть бути спричинення смерті потерпілому через необережність (наприклад, внаслідок нане­сення тяжких тілесних ушкоджень), його самогубство, тяжка хвороба, у тому числі психічна, залишення потерпілого після використання в небезпечному для життя ста­ні тощо. До тяжких наслідків, які є обставиною, що обтяжує відповідальність, можна віднести лише ті, щодо яких винний, який вчинив передбачені в ч. 1 або ч. 2 ст. 149 КК дії, мав умисну або необережну форму вини.

  1. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини можуть супроводжу­ватися вчиненням або мати своїм наслідком вчинення інших злочинів, що виходить за межі складу злочину, передбаченого ст. 149 КК. У таких випадках дії особи слід кваліфікувати за сукупністю злочинів (зокрема, за статтями 142, 143, 144, 146, ч. 2 ст. 173 КК та ін.).

Источники:

http://donadvocat.com/ru/articles/TORGIVLIA_LUDIMI_149.html
http://kodeksy.com.ua/kriminal_nij_kodeks_ukraini/statja-149.htm
http://bibliograph.com.ua/ugolovnyi-codex/298.htm
http://studopedia.ru/19_220124_ch–st–ch–st–kk-ukraini.html
http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F-149-%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0-%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0-%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0-%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8?page=2

голоса
Рейтинг статьи
Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов: