Переплата по субсидии

Субсидію заберуть: переплату за опалення просто спишуть

В Україні 30 квітня закінчуються “зимові” субсидії. Сім’я зі “знижкою” на комуналку, яка економила на опаленні і використовувала менше тепла, залишки на своїх рахунках втратить.

Як пояснили на гарячій лінії Кабміну, переплату за центральне опалення спишуть повністю, а тим, хто опалює будинки і квартири газом, на рахунку залишать суму, еквівалентну 100 кубів блакитного палива (на даний момент 680 гривень), пише Сегодня.

Чому і у кого держава забере переплату? Субсидію українцям призначають на два періоди: опалювальний і неопалювальний сезон. У холодний період року держава виділяє на субсидії більше грошей, щоб компенсувати вартість опалення. Сім’ї ж, яким призначені субсидії, за комуналку платять цілий рік фіксовану суму – не більш певного відсотка від свого доходу.

Сама субсидія призначається на соціальні норми споживання. Наприклад, для сім’ї, яка опалює будинок газом, на кожен квадратний метр житлоплощі субсидія покриває 5,5 кубометрів газу. У будинку площею 70 квадратів це 385 кубів на місяць. Якщо замість 385 використати 300 кубометрів, за опалювальний сезон накопичиться переплата в 4046 гривень. Ще в минулому році чиновники обіцяли, що переплату списувати не будуть – її перенесуть на наступні місяці для того, щоб у українців був стимул заощаджувати.

“Якщо люди не використовували всю норму ресурсів на сім’ю, зекономлені кошти субсидії залишаються на рахунках сім’ї і можуть бути використані в наступні місяці, в тому числі і для погашення обов’язкової частини платежу”, – заявляв у липні 2016 року міністр соцполітики Андрій Рева.

Переплату за воду, газ і електроенергію (якщо їх не використовують для опалення) дійсно перенесуть на наступний місяць, а ось переплату за опалення – просто спишуть.

“Якщо ви опалюєте будинок або квартиру газом, на рахунку залишать суму еквівалентну 100 кубометрам газу. Якщо у вас переплата по центральному опаленню – всі гроші спишуть з рахунку і повернуть до бюджету”, – пояснили виданню на гарячій лінії Кабміну.

За словами віце-прем’єра Павла Розенка, на такий крок держава пішла через складну економічну ситуацію. При цьому чиновник погоджується: така система позбавляє українців мотивації економити. Якщо в опалювальному сезоні субсидія була призначена з запізненням, і переплата – це власні гроші, які заплатили до знижки, “зекономлені кошти”, як заявили в Мінсоцполітики, не чіпатимуть.

До слова, в меморандумі з МВФ Україна взяла на себе зобов’язання монетизувати субсидії. Якби на даний момент монетизація в Україні працювала, сім’я, яка замість 385 кубів витрачала на опалення 300 кубів газу, в кінці опалювального сезону отримала б більше чотирьох тисяч гривень “на руки”. Переплату за опалення в Україні субсідіантам спишуть в кінці цього місяця, після цього місцеві органи соціального захисту розрахують розмір нової знижки – вже без урахування вартості тепла.

Нововведення

З першого травня Кабмін ввів нові соціальні норми споживання енергоресурсів. Нововведення українці відчують вже у жовтні-листопаді цього року, коли прийдуть перші платіжки за опалення. Зараз субсидія покриває 330 кубів на опалення квартири площею 60 квадратних метрів, вже в наступному опалювальному сезоні “комунальну знижку” нараховуватимуть тільки на 300 кубів. Якщо при цьому продовжити спалювати 330 кубів, доведеться 30 кубів оплачувати без субсидії. За діючого тарифу – це ще 204 гривні. У квартирі з такою ж площею з центральним опаленням субсидія буде покривати замість 3,28 всього 2,5 Гкал тепла. Якщо не скоротити споживання, за 0,7 Гкал доведеться платити без субсидії.

Субсидія, пояснюють в Мінсоцполітики, належить тільки тим українцям, які віддають за комуналку більше 15% від свого доходу. Якщо після підвищення мінімальної зарплати в два рази офіційний дохід українців дозволяє влітку самостійно оплачувати комунальні послуги, знижку після опалювального сезону можуть забрати.

Наприклад, сім’я з трьох осіб з двома мінімальними зарплатами (3200 гривень) повинна віддавати за комуналку не більше 729 гривень, решту компенсує субсидія. Влітку такій сім’ї субсидія не призначається.

Відзначимо, Міністерство фінансів готує законопроект “Про верифікацію”. Якщо документ ухвалять, перевіряти субсидіантів будуть по-новому. Вже зараз за підсумками верифікації сім тисяч сімей залишилися без субсидій. (Всього в країні зареєстровано 15 мільйонів домогосподарств).

Субсидія: як сплачувати свій обов’язковий платіж?

Як і в минулих опалювальних сезонах зекономлену субсидію можна використати для оплати в наступному місяці спожитого понад виділену соціальну норму газу, води чи електроенергії.

Наприклад, сім’ї була нарахована жовтнева субсидія (неповний опалювальний місяць) у розмірі 550 грн. Обов’язковий платіж домогосподарства 820 грн. Але у жовтні спожито лише 13 кубометрів газу, за що сплачено його фактичну вартість – 92,26 грн. У наступному місяці сім’я має право розрахуватися за спожитий понад норму газ зекономленою в попередньому місяці субсидією.

Або ж у листопаді обов’язковий платіж становить 1000 гривень за соціальною нормою 400 кубів газу, а фактично використано лише 100 кубів. Залишок – 300 кубів – можна використати у більш холодні місяці, наприклад, у грудні-січні. При цьому не потрібно нікому нічого повідомляти – ці суми мають зазначатися надавачем послуг у платіжці як переплата (з мінусом).

Якщо вартість фактично спожитої послуги менша обсягу обов’язкового платежу, субсидіант має право сплачувати лише вартість фактично спожитої послуги. Якщо, скажімо, розмір обов’язкового платежу за певну послугу становить 200 гривень на місяць, але домогосподарство реально її спожило тільки на 120 гривень, сплаті підлягатиме фактичний обсяг споживання, тобто 120 грн.

Сума субсидії, яку держава надала громадянам для оплати комунальних послуг в розмірі соціальних нормативів і яка не використана у минулому місяці родиною внаслідок економії електроенергії, газу чи води, має обов’язково зараховуватися постачальником послуги в рахунок плати за послуги наступних розрахункових періодів.

Якщо виконавець житлово-комунальної послуги «ігнорує» зекономлену субсидію і нараховує інакше, він порушує діюче законодавство (постанова КМУ № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»).

У випадку порушення таких прав українці можуть звертатися із скаргами до керівників підприємств, що надають послуги, а у разі відсутності реагування – до органів влади на місцях або органів місцевого самоврядування. Там допоможуть врегулювати ситуацію із неправомірним нарахуванням коштів у випадку, якщо на рахунку домогосподарства числиться зекономлена субсидія.

Финал субсидий: Переплату могут отобрать?

Отопительный сезон позади, и по его окончании многие днепропетровцы с удивлением обнаружили у себя на счетах огромные переплаты, скопившиеся из-за сэкономленных на комуслугах субсидий. Что будет с «излишками», как вернуть деньги государству и при этом не «наказать» бережливых, — нынче решают в самых высоких кабинетах.

«Богатство» экономных

В нынешнем отопительном сезоне в Днепропетровске субсидию получали более 84 тысяч семей. Начисления производили точно по социальным нормативам (по газо-, водо-, электропотреблению), установленным государством на каждого члена семьи. Однако часто получалось, что нормы люди просто не добирали, и в результате каждый месяц на счетах накапливались остатки. С каждым месяцем они только множились, и по итогу сезона превратились в довольно внушительные цифры переплат. Особенно заметно это сказалось на счетах по газу для домо­владельцев, которые использовали его для отопления.

«Котел у нас новый, современный, квартира сравнительно небольшая, поэтому даже в самые лютые морозы, совсем не экономя, расходуем до 200 кубометров газа, — говорит днепропетровец Илья. — Однако субсидию нам все эти пять отопительных месяцев начисляли по каким-то очень завышенным нормативам. Первый месяц на счету осталось около 500 гривен, второй — примерно столько же. В итоге, сейчас 2,5 тысячи гривен остатков. У соседа, где в квартире больше человек прописано, — около 7 тысяч. Есть люди, у которых и по 15-16 тысяч накопилось. Зная наше государство, теперь думаем — то ли лишнее вернуть заставят, то ли вовсе субсидии лишат «за ненадобностью». Многие из знакомых говорят: топили всю зиму как ненормальные, чтобы норму положенную выбрать. Может, и нам нужно было так же поступать. »

Отберут или оставят?

В Днепропетровском управлении труда и социальной защиты говорят: беспокоиться не о чем. Остатки переплаты по субсидиям никто не отнимет: деньги на счетах будут сохранены и направят в счет оплаты будущих коммунальных услуг, в том числе и так называемого «обязательного платежа».

«Главное требование для получающих субсидию — вовремя вносить обязательный платеж. Даже если по окончании отопительного сезона в апреле оказалась переплата, ничего страшного. Ведь согласно соответствующему постановлению правительства, средства, не использованные домохозяйством за счет экономии потребления коммунальных услуг, засчитываются поставщиками как оплата услуг, в том числе и обязательной части платежа», — говорит главный специалист управления труда и социальной защиты населения Днепропет­ровского горсовета Наталья Сушкевич.

Вторят ей и специ­а­листы Мин­соц­политики, которые утверждают: так щедро раздаваемые государством субсидии не способствуют экономии потребления коммунальных ресурсов, поэтому бережливых нужно не наказывать, а поощрять. «В этом и есть принцип того, чтобы человека заинтересовать экономно потреб­лять энергетические ресурсы. Чем меньше тратишь — тем больше сэкономленных средств можешь использовать в будущем», — уверяет начальник департамента субсидий Минсоцполитики Виталий ­Музыченко.

Посчитали — пожалели

В правительстве, правда, уже давно пожалели о своей щедрой расточительности. Денег в государственной казне и так катастрофически не хватает. А тут еще по итогам сезона количество получателей субсидий в несколько раз превысило самые смелые прогнозы чиновников. И то ли еще будет, учитывая грядущую перс­пективу дальнейшего возрастания тарифов… Сейчас в Минсоцполитики и Минфине заняты перепроверкой субсидиантов — все ли получали ее законно, не сокрыли ли доходы, крупные покупки или прописанного богатого родственника. Поговаривают и о возможности списания «неприкасаемой» переплаты в счет государства.

«В связи с тем, что это деньги государственного бюджета Украины, которые выделялись людям на покрытие услуг, в случае их экономии в нынешнее трудное для Украины время, возможно, стоит рассмотреть как вариант их возвращения в государственный бюджет Украины. Но тогда у людей теряется мотивация, чтобы экономить», — говорит министр соцполитики Павел Розенко. Он утверждает: этот вариант применять не планируют. Зато уже давно обсуждается возможность монетизации субсидий.

В любом случае, если не оформили субсидию, а чувствуете, что вашей семье грядущие коммунальные счета уже не потянуть, все же советуем этим заняться в преддверии нового сезона. Тем более, что в Днепропетровске можно это сделать дистанционно — через портал іGov. На сегодня такой услугой уже успели воспользоваться более 3 тысяч семей. Для всех же, кто уже получал субсидию, ее продлят автоматически.

Нормы комуслуг, покрываемые субсидией

Централизованное отопление — 13,65 кв. м отапливаемой площади + 35,22 кв. м на семью;

холодная вода — 2,4 куб. м/чел., 4 куб. м — с газколонкой;

горячая вода — 1,6 куб. м/чел.;

стоки — 4 куб. м /чел. в месяц;

электроэнергия — от 90 кВт∙ч./чел., (с газ­плитой — до 150 кВт∙ч/чел., с электроплитой — по 30 кВт∙ч на каждого члена семьи);

газ и электроэнергия для отопления — 7 кубов газа и 65 кВт∙ч тока на 1 кв. м площади ежемесячно.

НЕРАЗБЕРИХА В ЖИЛИЩНЫХ СУБСИДИЯХ,

Ольга Шкурат

Специалисты артемовского отдела социальной защиты населения бьют тревогу: путаница в жилищных субсидиях волнует артёмовцев и сильно тормозит работу сотрудников отдела. Помочь разобраться в непонятном для многих получателей субсидий вопросе мы попросили начальника отдела соцзащиты Наталью Волкову и начальника управления жизнеобеспечения и благоустройства администрации АГО Галину Волошину.

ПОЧЕМУ ОТБИРАЮТ ДОПЛАТЫ?

– Наталья Серафимовна, с какими вопросами, жалобами чаще всего обращались в отдел получатели государственной помощи в 2011 году?
– Самым популярным был и остается вопрос по перерасчету и удержанию жилищных субсидий. Эта форма материальной помощи так же, как и социальная выплата на теплоснабжение (для тех, кто получает тепло от КГУП «Примтеплоэнерго»), носит целевой характер и должна быть использована на оплату жилищно-коммунальных услуг. Не путайте с адресной помощью. Изначально мы производим начисления по этим выплатам с учетом установленных нормативов потребления коммунальных услуг. После предоставления получателями документов (квитанций) об оплате за эти услуги мы видим, что человек потребил услуг не в том объеме, на который мы ему рассчитали субсидию или социальную выплату на тепло, соответственно, и платежи за эти услуги у гражданина (семьи) были меньше. Мы в соответствии с действующим законодательством обязаны пересчитать выплату с учетом фактического потребления услуг и удержать переплаченную ранее сумму из начислений нового периода.

КАК УМЕНЬШИТЬ ТАРИФ ЖКХ?

– Галина Петровна, сегодня у артемовцев, особенно у льготников, много вопросов по начислениям на содержание и текущий ремонт жилья. Если, скажем, по воде или электричеству тариф один на весь город, по теплу лишь два варианта (от ОАО «ДГК» или от КГУП «Примтеплоэнерго»), то тарифы по управлению и обслуживанию жилья управляющими компаниями в разных домах различные. С чем это связано?
– В первую очередь с Перечнем работ по содержанию и текущему ремонту дома, который согласовывается и утверждается двумя сторонами – собственниками и управляющей компанией. Согласно ст. 162, п. 3 ЖК РФ собственники и управляющие жилищные компании (УЖК) обязаны согласовывать перечень работ. Один дом, к примеру, решил в нынешнем году поставить пластиковые окна и отремонтировать все подъезды, другой – только отремонтировать козырьки над подъездами и установить почтовые ящики в двух из четырех подъездов, а третий и вовсе решил ограничиться только работами по содержанию дома. Понятно, что тариф во всех трех домах будет разный.
– В Артеме сегодня более 1200 многоквартирных домов. Перечень утверждают все?
– Нет, к сожалению. Обязательные требования Жилищного кодекса исполняют далеко не все. Утвержденный двумя сторонами Перечень работ и услуг – основная составляющая будущего договора. Нет Перечня – УЖК не может самостоятельно работать с таким домом и вынуждена отказаться от управления, о чем извещает администрацию АГО. Мы, в свою очередь, согласно Постановлению Правительства РФ № 75 «О порядке проведения органом местного самоуправления открытого конкурса по отбору управляющей организации для управления многоквартирным домом» объявляем открытый конкурс по отбору УК.
Новая УЖК составляет акт обследования и самостоятельно формирует Перечень. Причем, как правило, в этот список работ входит гораздо больше позиций, чем жильцы могли бы добровольно согласовать с УЖК. Вывод – тариф будет значительно выше, чем тот, который мог бы получиться по обоюдному согласию.
– Почему? УЖК стремится навязать жильцам лишние работы?
– Не в этом дело. УЖК, равно как и сами собственники, отвечает за сохранность дома. Если, скажем, в Акте обследования отражены угрожающие жизни и здоровью людей аварийные козырьки над подъездами, специалисты УЖК однозначно внесут их в Перечень, причем смету составят по максимуму (согласно действующим нормам). А если жильцы договариваются с УЖК, можно оговорить лишь самый необходимый для предотвращения аварийности объем работ, все остальные позиции можно выполнить позже. Учитывая современное состояние большинства домов и срочную необходимость выполнения многих видов работ, выгоднее все-таки договариваться с УЖК, а не доводить дело до конкурса и формирования Перечня без участия жильцов.
– У собственников есть право предотвратить нежелательные события в самый последний момент?
– Конечно. Буквально за сутки до проведения конкурса жильцы могут принести Перечень, и тогда конкурс будет отменен.
– Из этого следует, что…
– Многоквартирными домами нужно постоянно заниматься не меньше (если не больше), чем частными. Для этого нужно создавать Совет дома. Тогда можно будет более эффективно решать многие вопросы, в том числе и для льготников по жилищным субсидиям.

Автор: Ольга Шкурат

Субсидія: як сплачувати свій обов’язковий платіж?

Як і в минулих опалювальних сезонах зекономлену субсидію можна використати для оплати в наступному місяці спожитого понад виділену соціальну норму газу, води чи електроенергії.

Наприклад, сім’ї була нарахована жовтнева субсидія (неповний опалювальний місяць) у розмірі 550 грн. Обов’язковий платіж домогосподарства 820 грн. Але у жовтні спожито лише 13 кубометрів газу, за що сплачено його фактичну вартість – 92,26 грн. У наступному місяці сім’я має право розрахуватися за спожитий понад норму газ зекономленою в попередньому місяці субсидією.

Або ж у листопаді обов’язковий платіж становить 1000 гривень за соціальною нормою 400 кубів газу, а фактично використано лише 100 кубів. Залишок – 300 кубів – можна використати у більш холодні місяці, наприклад, у грудні-січні. При цьому не потрібно нікому нічого повідомляти – ці суми мають зазначатися надавачем послуг у платіжці як переплата (з мінусом).

Якщо вартість фактично спожитої послуги менша обсягу обов’язкового платежу, субсидіант має право сплачувати лише вартість фактично спожитої послуги. Якщо, скажімо, розмір обов’язкового платежу за певну послугу становить 200 гривень на місяць, але домогосподарство реально її спожило тільки на 120 гривень, сплаті підлягатиме фактичний обсяг споживання, тобто 120 грн.

Сума субсидії, яку держава надала громадянам для оплати комунальних послуг в розмірі соціальних нормативів і яка не використана у минулому місяці родиною внаслідок економії електроенергії, газу чи води, має обов’язково зараховуватися постачальником послуги в рахунок плати за послуги наступних розрахункових періодів.

Якщо виконавець житлово-комунальної послуги «ігнорує» зекономлену субсидію і нараховує інакше, він порушує діюче законодавство (постанова КМУ № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»).

У випадку порушення таких прав українці можуть звертатися із скаргами до керівників підприємств, що надають послуги, а у разі відсутності реагування – до органів влади на місцях або органів місцевого самоврядування. Там допоможуть врегулювати ситуацію із неправомірним нарахуванням коштів у випадку, якщо на рахунку домогосподарства числиться зекономлена субсидія.

Источники:

http://gk-press.if.ua/subsydiyu-zaberut-pereplatu-za-opalennya-prosto-spyshut/
http://buhgalter911.com/uk/news/news-1040734.html
http://vesti.dp.ua/final-subsidij-pereplatu-mogut-otobrat/
http://artem.bezformata.com/listnews/nerazberiha-v-zhilishnih-subsidiyah/4768806/
http://buhgalter911.com/uk/news/news-1040734.html